"Не стало, перш за все, чудової Людини, світлої особи, душевного і чуйного героя, - переконаний Григорій Суркіс. - Оптиміст, веселун і жартівник, про таких кажуть - душа компанії, він дійсно був душею всіх команд, в яких працював упродовж своєї довгої і яскравої біографії.

Справжній професіонал, боєць і лицар на зеленому полі, який віддавався футболу без залишку. Гравець з неординарним мисленням, один з тих універсалів, яких ретельно підбирав для своїх команд геній Лобановський, міг закрити практично будь-яку позицію. Став гідним учнем великого наставника, повісивши бутси на цвях. З ім'ям Баля-тренера пов'язаний найвищий злет українського футболу - вихід збірної до чвертьфіналу ЧС-2006.

Він грав і тренував - як жив, на повні груди, від серця. Воно не витримало в той момент, коли цей Майстер як і раніше знаходився в запалі боротьби, в гущі гри...

Світла тобі пам'ять, Андрію Михайловичу".