Шахтар розгромив Динамо (3:0) та взяв Суперкубок України 2021. Рахунок та огляд матчу читайте на "Футбол 24".

Суперкубок України
Шахтар
3 : 0
Динамо
21:00 22:09:2021
30’
Лассіна Траоре
54’
Лассіна Траоре
61’
Алан Патрік
 

Перенесений на осінь бій між володарями золотого дубля та віце-чемпіонами України всі чекають з особливим нетерпінням. Перша дуель Де Дзербі та Луческу. Іскри летіли вже на прес-конференції тренера Шахтаря. Динамо завойовувало звітний трофей 9 разів. Донеччани брали Суперкубок України у решті 8 випадках. Матч, як і онлайн-трансляція Шахтар – Динамо на "Футбол 24", стартував о 21:00. Цей турнір кияни вигравали частіше і в особистих зустрічах (8:5). Не забуваємо і про чемпіонат. Команда Луческу наразі захищає титул, очолюючи турнірну таблицю УПЛ. Підопічні Де Дзербі відстають на 3 очки. Уже 3 жовтня принципові суперники зійдуться в новій очній битві – за перше місце Прем'єр-ліги, а перед тим їх чекає новий тур ЛЧ.

Уже на 2 хвилині Ісмаїлі так агресивно пішов у боротьбу, що високо задертою ногою врізав у голову Матвієнка. Одноклубник бразильця з закривавленим чолом не може повернутися у гру. Постраждав у цьому епізоді й Супряга, що завело табір гравців і тренерів динамівців. Серйозна така суперечка, італійські тренери активно щось з'ясовують з Вукоєвічем. Якщо заміни не уникнути, потрібно або випускати Кривцова, або робити ще одну, бо Де Дзербі вмістив у старті лише 4 українців. Ще й у Майкона якісь проблеми, а це лише 7 хвилина. Замотали таки Матвієнка. Хвилин 5 донеччани були в меншості.

Шахтар – Динамо огляд матчу

Бойко ледь не привіз гол, розігруючи у своєу штрафному з захисниками. Різкий Патрік агресивно наскочив на голкіпера, але Денис встиг виправитися. Кілька вибухових контратак Динамо. В одній з них Супряга взяв гру на себе, уник офсайду після пасу Де Пени, легко обіграв Марлона і пробив у ближній кут – стійка врятувала Пятова, а Циганкову сантиметра не вистачило для добивання у порожні ворота. Буяльський знаходить купу простору в центрі штрафного, кіпер Шахтаря витягує снаряд з-під поперечини. Це Кендзьора класно обігрався з Циганковим і віддав ідеальний пас у другий темп.

Педрінью ледь не повторив Монако. Пройшов кількох киян і знайшов Патріка, який у розріз віддав на Траоре. Лассіна не влучив з вбивчої позиції, хоча там ще й невеликий офсайд був. Кровоточить голова Матвієнка, суддя змушує покинути поле. Марлос і Траоре у кілька швидких стіночок ледь не пройшли весь захист – працює підстраховка імені Забарного вже на межі воротарського. На 30 хвилині Марлон і Додо розіграли на правому фланзі, Марлос переграв Кендзьору в повітрі, а Траоре ударом від стійки приголомшив киян.

Почалося. Марлон вибив м'яч в аут, нібито той здувся. Де Пена вкинув своїм, вимагаючи не повертати володіння супернику. Патрік і Марлос грубо атакували уругвайця. Жовта Алану. Суддя показує, що такі речі, як вибивання за межі поля, мають відбуватися лише після його свистка. Тайм, сповнений розбірок і зупинок – хвилин 5 можна додавати, але у підсумку Коваленко компенсовує лише дві. Шахтар з двох ударів забив і веде. Динамо з трьох пострілів максимум не витиснуло, а так доволі рівна гра.

Легко проходить Шахтар високий пресинг киян. Марлос протягнув і через Майкона віддав під удар Степаненку – рикошет від Забарного, рятівна стійка. "Гірники" вимагають пенальті. Майкон влучив у плече Буяльському, все чисто. Динамо розіграло комбінаційну атаку, удар Циганкова з меж штрафного заблокував Марлон. Миттєва відповідь Шахтаря. Педрінью розібрався в центрі, закинув на фланг, Ісмаїлі без перешкод віддав, Траоре замкнув у порожні.

Два поспіль моменти Динамо лівим флангом. Миколенко класно знайшов у штрафному Де Пену, а далі Буяльський накидав на воротарський – снаряд з рикошетом від Марлона вилетів поруч зі стійкою. Міг і повинен був забивати уругваєць. Миколенко через Буяльського, скидання Супряги під удар, порятунок від Пятова. Неприпустима помилка Сидорчука, до якого перед тим намагався докричатися Луческу. Алан Патрік біг сам з центра поля, Забарний запізно зреагував, в Бойка не було шансів.

Гармаш, Андрієвський і Караваєв замість Супряги, Сидорчука та Кендзьори на 67-й. Знімає Луческу чи не головних антигероїв фіаско. Де Дзербі відповідає Кривцовим і Соломоном. Замість Марлоса та Ісмаїлі. Вітінью міняє Де Пену на 70 хвилині. Шапаренко і Сирота геть не встигають за Додо – дві закономірні жовті. Буяльський красиво розмалював ходи комбінації. Притримав м'яч, віддав праворуч. Караваєв теж блискуче знайшов Циганкова на 15 метрах – дуже невлучний удар.

Антоніо та Сікан замість Степаненка і Траоре. Купа замін, зупинок і грубих фолів. Жовта навіть Де Дзербі, який вже не вперше надто емоційно стрибає до судді. Андрієвський класно закинув з глибини на Вітінью. Бразилець скинув назад, але Буяльський бере приклад з Циганкова і лупить у блок. Гармаш спочатку накидав на дальню стійку, а потім змарнував подарунок Додо, який обрізався біля свого штрафного. Не дуже прицільно пробив Денис. І цей удар – символ дуелі у виконанні Динамо. Кияни точно награли на як мінімум кращий рахунок, але в реалізації поступилися тотально.

Перевага Педрінью і Патріка лякає, Траоре – небачений для УПЛ клас

Обидва бразильці практично робили все, що хотіли. Вони були постійно на крок попереду. Як в інтелектуальному, так і швидкісному плані. Сидорчук же і Шапаренко якраз навпаки – на крок позаду. Микола взагалі виглядав дуже важким і сонливим, зовсім не схожим на себе. Можливо, пошкодження досі дає про себе знати, а можливо, це так перекусили опоненти. Динамо ж вийшло фактично основою, але виглядало моментами дуже наївно. Зв'язка Педрінью та Патріка надто вже легко знищувала організацію командного механізму, який так старанно і методично будував Луческу понад рік.

Вони робили це різними способами. Дриблінгом – момент з ударом Траоре повз ворота з мінімального офсайду. Ривком з просуванням м'яча (останній цвях, коли Патрік нікому не віддав у ситуації з виходом 4 проти 2). Врешті, бездоганними розрізними передачами (другий гол, плюс той же епізод з виходом Лассіна). Було місце і для терплячого перекатування, яке вбивало концентрацію динамівців та створювало зони для хитрих зміщень Марлона, що задурманювали голову не одній обороні. Марлос підкидав дров у це вогнище, також вміло керуючи грою і партнерами, як Алан. Ну, а клас Траоре, мабуть, неспівставний з жодним іншим нападником УПЛ в останні років 20.

Перший гол започаткувала людина, яка сіє хаос у добре відлагоджені захисні побудови суперників. Марлон змістився на місце правого інсайда, зустрів лише номінальний опір Де Пени і поставив Миколенка у завідомо програшне становище – наздоганяти Додо не до вподоби і більш прокачаним захисникам. Сидорчук не читає гру і проникання Марлоса, а дивиться тільки за м'ячем. Кендзьора контролює епізод трохи краще (бачить за спиною ще й Ісмаїлі), але змушений гасити ситуацію за того хлопця. Запізнілий ривок не здатен вирішити проблему – круглий скаче за вказівками "гірників", і ситуація вже невідворотня.

Якщо приглядітися, у штрафному 6 динамівців, не враховуючи воротаря, проти тріо "гірників". Дуже близько ще й Де Пена. Ось тільки Карлос, так само ще й Циганков, Шапаренко і Сидорчук, не ведуть активної боротьби, нікого не стережуть, не страхують і навіть не покривають простір. Їхня діяльність в першому гольовому епізоді найбільше нагадує перегляд захопливого фільму. Остання спроба Сидорчука включитися в епізод – уже для галочки, все програно.

Пятов, Марлос, Степаненко й Ісмаїлі, як у старі часи, тільки на менше часу готовності

Десь склалося враження що кияни переоцінили себе. А суперника, навпаки, недооцінили. Відсутність поразок на внутрішній арені, яка тривала майже рік, дуже гідна битва проти Бенфіки в ЛЧ, лідерство в УПЛ із солідною перевагою над більшістю суперників у кожному турі – все це зіграло злий жарт. Хто навпроти, списані ветерани? А виявилося, що не так все просто. Пятов з його проблемами в ударах під поперечину? Буяльський, схоже, навмисне цілив високо, але Андрій цього разу зіграв дуже впевнено в ситуаціях, де тільки він міг виручити. Марлос, який покидає Шахтар, бо начебто "вже не тягне цей рівень"? Чи Степаненко, якому не довіряє Де Дзербі в єврокубках?

Так, обоє півзахисників не витримали інтенсивності всього матчу, але результат зробили задовго до того. Тарас читав гру та моментами несподівано тонко нівелював активний пресинг суперника. Марлос керував атаками, немов граючий тренер, а іноді брав і тягнув снаряд самотужки. А як агресивно накривав? Дії ветеранів Шахтаря – символ матчу. Донеччани хотіли не просто більше, їхня мотивація була в рази вищою.

Вони готові були воювати. Навіть зі своїми (як Ісмаїлі зарядив Матвієнку), що вже казати про опонентів, тренерів і суддів. Кияни десь вирішили, що вони і так кращі. А потім ще й не впоралися з таким натиском. Недопрацьовували в агресії – вона з'являлась тільки тоді, коли інтрига випарувалась, та й то просто для лупцювання по ногах. Не було таких епізодів, як у Майкона проти Сидорчука перед голом, аби накривати на межі фолу. Зараз ще більш контактний футбол дозволяють у тій же АПЛ, тому не можу погодитись з Луческу, що це фол. Просто наші футболісти звикли – за подібні падіння судді свистять. В Європі таких поблажок майже не буває. Тому приємно, коли українські судді працюють в дусі сучасних правил. Це сміливо. І це буде на користь і гравцям, і вболівальникам, і самим рефері.

Динамо виявилося зручнішим суперником, ніж Шериф. Вернидуб зарядив команду на щільність біля своїх воріт – що б там не було, особливо не висовуйтеся. У цьому криється головна надія перед матчами з фаворитами у групі Ліги чемпіонів. Реал та Інтер не сушитимуть гру проти Де Дзербі, не виставлятимуть автобусів. Луческу спробував зіграти у відкритіший футбол, бо і так уже підкосив перший гол, після якого довелося міняти звичний план антиШахтар, що двічі приносив перемоги – більша кількість атак рівнозначна смертельній кількості простору для бразильців. Шах і мат.

Ще один ветеран, до гри якого було чимало питань, також видав сильну гру попереду. На старих налаштуваннях Ісмаїлі увірвався під передачу Педрінью за спини. Насичував простір і при першому взятті воріт у штрафному. По суті, в одній атаці було дві гольові, бо обидва бразильці видали по цукерочці партнерові. Ці передачі знову створювали звичну для нинішнього матчу ситуацію – гравці Шахтаря різкіші та як мінімум на крок попереду. Так, Кендзьора не відчуває ривок Ісмаїлі за спину, але що маємо перед тим? Шапаренко наївно викидається на Майкона, Сидорчук навіть не думає тримати Педрінью на близькій відстані. Центр поля віддано, ворота розкриті – фатальний набіг неминучий. Відразу 5 гравців Динамо в цій ситуації криють... центр поля. Майкон отримує двох партнерів у цілком вільній позиції. Не віддав би на Педрінью, зовсім самотнім був і Патрік. Аналогічний розрив з кількома варіантами у третій гольовій атаці.

Динамо – команда до першого пропущеного проти серйозних суперників? Шахтарю за тиждень так легко не буде

Класичне нічого не прояснило. Каштру теж обігрував Луческу 3:0 на цьому ж полі. Сьогоднішня гра, гадаю, не дуже показова. Катастрофічні помилки Сидорчука і компанії. Розкриття гри, якого нинішній головний тренер проти сильніших в атаці команд досі не практикував. Шахтарю було легко, звично. Ветерани ніби в молодість пірнули. Динамо – все навпаки. Насторожує нездатність киян демонструвати характер і виривати матчі, в яких пропускають першими. Якщо вдасться відбитися чи взагалі забити першими, сценарій різко наближається до переможного.

Але ключове – це гра другим номером. Скромно, покірно, не скільки боягузливо, скільки з реальною оцінкою себе і суперника. Багато хто вимагав відвертішого футболу проти Бенфіки не просто за останні хвилин 10, а всю гру. Сьогодні побачили, що такий стиль для цього підбору виконавців усе ще самовбивчий. Якщо є щільність і компактність, суперник захлинається, а ряди динамівців виглядають згуртованішими, ніж будь-коли. Цього поки можна досягати насамперед кількісно.

Луческу, звісно, засмутився поразці, стільком пропущеним голам. Але в цей же момент у голові визрівали нові плани, як розставити побільше пасток Де Дзербі. Була хитра посмішка. Якийсь незрозумілий спокій. Ці знаки не віщують нічого доброго для Шахтаря. "Гірники" показали найвищий клас у реалізації, але отримували надто легкі гольові епізоди після тактичних і позиційних помилок киян. А ще так само легко пропускали моменти на свої ворота. У Шерифа залетіло, тут – ні. Крім того, не забуваймо, що за нинішнього розкладу Динамо в УПЛ не потрібно розкриватися і бігти вперед, а нічия цілком і повністю влаштує. А як страждає команда Де Дзербі в позиційному нападі без простору, ми всі добре знаємо.

Тарас Котів