У столиці Франції "Валенсія" повинна була зробити практично неможливе вибити ПСЖ, який здобув для себе дуже комфортну перевагу у першій грі.

Якщо до початку плей-офф у цій парі було нелегко визначити очевидного фаворита, то після домашньої поразки 1:2 ситуація прояснилась: фаворит - ПСЖ, аутсайдер - "Валенсія". Оптимізму "кажанам" додавало те, що через дискваліфікацію сьогодні не міг зіграти лідер французів - Златан Ібрагімовіч. Однак один цей факт не виводив іспанців у наступний раунд. Сольдадо і компанії в першу чергу потрібно було думати про свій напад і зуміти забити на "Парк де Пренсі" хоча б 2 м'ячі і при цьому не пропустити як мінімум більше одного м'яча.

Для впевненості у власних силах "Валенсії" потрібно було забивати уже в першому таймі. Однак іспанці провели його дуже в'яло, як, в принципі, і ПСЖ. Тільки різниця в тому, що парижаним і не дуже потрібно було бігти вперед. Але, як виявилось згодом, французи дарма почувалися спокійно. "Валенсія" таки свій гол забила і тепер їй вистачало забити ще раз і путівка у чвертьфінал - у їхніх руках. Почувши, що пахне смаженим, ПСЖ таки свого добився. Гамейро якимось чином накрутив трьох захисників, м'яч у підсумку відскочив до Лавессі і той з другої спроби таки переграв Гуайта. Ситуацію, цей гол майже не змінив, адже "кажанам" все одно потрібно було забивати. Щоправда, цього разу, аби перевести матч бодай у овертайм. Але ці мрії так і залишилися мріями. Ми навіть не побачили фінального штурму... Будемо відверті, у 1/8 фіналу задля виходу у чвертфінал замало такого футболу, який протягом 180 хвилин показала "Валенсія". ПСЖ також свого суперника не розривав, але знову нагадаю, що така тактика була виправданою після результату першого матчу. За підсумками двох раундів французький клуб більше заслужив на потрапляння у вісімку найкращих команд Європи. Він це зробив. І це справедливо.