- Якою була твоя перша реакція, коли ти довідався про інтерес з боку "Карпат"?
- Про те, що мною цікавиться львівський клуб, я знав вже давно. Мій
агент, якому я дуже вдячний за підтримку, розповідав про "Карпати".
Звісно, мені було дуже приємно, бо я знав, що це клуб серйозний, що він
ставить перед собою високі завдання. Також я знав, що у "Карпатах" дуже
міцна команда, є справжній колектив однодумців. Тому я щиро радів, коли
дізнався про цей інтерес.
- Розкажи про свою кар’єру гравця...
- Я вихованець донецького "Шахтаря". На дитячому рівні грав за цю
команду довго, близько 7-и років. Повністю пройшов всі сходинки
Академії, виступав за третю команду, потім за дубль. Однак у мене не
склалися стосунки з керівництвом. Я цього ніколи не приховував, ніколи
нікого не звинувачував, просто кажу, як воно є. Мені довелося піти в
другу лігу, я грав за "Олімпік". Був ще в дублі донецького "Металурга",
провів там досить непогані півроку. Після цього мене запросили в
російську Прем’єр-Лігу - я погодився без роздумів. І не прогадав.
- Чи розцінюєш ти перехід з російського чемпіонату, який деякі
фахівці вважають сильнішим за український, як прогрес, як крок вперед?
- Звичайно! Повторюю, мені дуже подобаються амбіції львів’ян, їхні
задачі. Якби я вважав, що це не крок вперед, то ніколи б сюди не
приїхав! Я знав, що мною цікавляться, я спілкувався з керівництвом, мені
було приємно. Звісно, перехід в "Карпати" - це крок вперед. Ми разом
досягнемо хорошого результату для "Карпат". У 10-и матчах, що залишилися
в цьому чемпіонаті, покажемо на що здатні.
- Які твої кращі футбольні якості, а над чим ще треба попрацювати?
- Я вважаю, що мені треба попрацювати над грою головою. Взагалі я людина самокритична і вважаю, що слабувато граю на другому поверсі, не зважаючи на мій зріст. А говорити про кращі якості... не знаю. Не можу, скромний я. Про недоліки якось простіше. А про те, що виходить, нехай краще тренер говорить. Більшість голів я забивав за рахунок швидкості, потужності. Продавлював оборонців і бив. Мені вдається гра в силовій манері.
- Коли про тебе почали говорити в Росії?
- Після того як я забив свій перший гол. Відзначився у воротах пітерського "Зеніта". Тоді й відчув на собі увагу зі сторони преси. Спершу просто питали - хто це? А потім, буквально за кілька турів, я забив у Москві у ворота "Спартака". І тоді відчув ще більшу зацікавленість. На мене звернув увагу тренер молодіжної збірної Павло Яковенко.
- Були в тебе нагоди перейти в російські топ-клуби?
- Не хочу вже про це говорити. Я в "Карпатах", я хотів сюди перейти. Я вважаю, що "Карпати" - це один з кращих клубів України.
- Розкажи про свої матчі за молодіжну збірну. Наскільки важливо для тебе одягати форму з тризубом?
- Коли мене викликав Павло Яковенко, це було дуже приємно і
несподівано. Я зіграв першу гру проти Франції, вийшов на 20 хвилин.
Після цього попрощався з хлопцями, але мене викликали ще раз і ще. Так і
вийшло, що я закріпився. Тобто не можна сказати, що я основний гравець,
але вже був на трьох-чотирьох зборах з командою. Форму з тризубом
одягаю з величезною приємністю.
- Чи знайомий ти з кимось з гравців "Карпат"?
- Так, я знаю Гудиму та Касьяна. З Володею разом виступав за юнацькі збірні України, а з Сашком грав за молодіжні команди "Шахтаря". Він мій друг. Правда, ми вже давно не спілкувалися, бо грали в різних країнах, але наша зустріч буде приємною.
- Хлопці вже знають, що ти став їхнім одноклубником?
- Думаю, ні. Для них це буде сюрприз.
- Що ти знаєш про Львів?
- Був тут двічі, коли за дубль грав. Побачити усе, звісно, не вдалося. Приїхали, заселилися в готель і поїхали назад. По розмовах знаю, що місто гарне і що люди тут привітні та добрі.
- У тебе є нагода звернутися до уболівальників "Карпат"...
- Я не раз чув, що фанати "Карпати" є дуже... ні, вони найкращі в Україні! Про це розповідали, зокрема, і гравці збірної, які тут грали. Вони казали, що такої підтримки немає в жодному іншому місті України. Мені відомо, що фани "Карпат" це дружні хлопці, які завжди стоять за свою команду до кінця. Тому зараз я їм кажу, що хоч команда перебуває внизу турнірної таблиці, але приходьте і підтримуйте нас. Ми докладемо усіх зусиль для того, щоб вас потішити. Якби у нас щось не виходило - не ображайтеся, ми будемо старатися. І тоді всі разом переможемо.