- Андрію, вітаю тебе з рекордною серією за кількістю "сухих" хвилин у матчах за національну збірну команду України! Як тобі це вдалося?
- Хлопці - молодці. Цю серію вдалося встановити за рахунок їхніх впевнених дій . Але я думаю, що це не головне. Головне - потрапити на Чемпіонат світу до Бразилії.
- Звичайно ж, ця робота є колективною, багато чого залежить як від гри захисту, так і воротаря. Тобто, ти почуваєш себе надійно з тими хлопцями, поряд з якими граєш на полі?
- Звичайно, у нас талановиті хлопці, дуже сильні футболісти. Я у них впевнений. Наприклад, ні для кого не секрет, наскільки стабільно на високому рівні заграв Олександр Кучер. Він став досвідченішим, він підказує, може накричати у якихось моментах. Видно, як він викладається на всі 150%. Вважаю, що те, що ми мало пропускаємо - запорука нашого успіху.
- Шкода, нам буде його не вистачати на полі у матчі з французами…
- Так, нам буде його не вистачати. Але у нас є, ким його замінити. У нас є Ракицький. Думаю, він чудово розуміє, яка відповідальність лежить на команді, і впорається зі своїм завданням. Головне, щоб захисники підказували один одному при зміні позицій футболістів. І я намагаюся їм підказувати, коли це необхідно.
- В епізоді, де Кучер отримав другу жовту картку, він страхував інших партнерів, які не встигли повернутися на свої позиції…
- Згоден. Можна було спокійно розіграти м'яч при штрафному ударі і піти на фланг. Безумовно, хотілося забити третій гол, але не потрібно було так ризикувати. Асистент арбітра показав "поза грою", але головний арбітр продовжив гру, тому вийшла неприємна контратака. Кучер все правильно зробив. Він зіграв тактично грамотно в тому епізоді.
- Твоя серія розпочалася у товариському матчі з Камеруном, потім були офіційні матчі. Скажи, коли в активі у тебе вже було два-три "сухих" матчі, це якось додатково тиснуло на тебе?
- Ні. Просто, коли воротар не пропускає, значить, у команди більше шансів на перемогу. Для мене головне - результат команди. Краще поїхати до Бразилії, аніж встановлювати рекорди.
- Ти перевершив рекорд Шовковського, якого, думаю, ти поважаєш за його виступи за національну команду у минулому…
- Я поважаю всіх воротарів, з якими працюю. Я знаю ту роботу, яку ми робимо. Знаю, який тиск на нас йде у кожному матчі. Тільки ми самі розуміємо один одного. Тому я намагаюся зазвичай не обговорювати гру воротарів.
- Яка гра була найважчою із тих, де тобі вдалося залишити свої ворота "на замку"?
- Будь-яка гра - важка. Навіть виїзний матч з Сан-Марино можна виділити, адже у суперників також були якісь моменти. З тією ж Молдовою ми вигравали з рахунком 2:0, розслабилися і пропустили гол на 80-й хвилині. У кожній грі потрібна максимальна концентрація. Не скажу, що французи створили багато моментів, але потрібно було бути уважним: підказувати захисникам, грати ногами.
- Тобто, для необхідного результату гри воротареві потрібна і майстерність, і вдача?
-Звичайно. Дай Боже, щоб це все було на нашій стороні і у повторній грі. Будемо докладати всіх зусиль і намагатися потрапити на Чемпіонат світу.
- Що ти можеш сказати про перший матч зі збірною Франції у Києві? Українська збірна досить вдало діяла на полі, особливо, у другому таймі, чи не так?
- Ми переглядали перший матч з Францією, аналізували наші дії. Не скажу , що ми дуже вдало діяли протягом усього матчу. Тренер вказав нам на велику кількість зроблених помилок. Нічого ідеального не буває, ми вчимося на своїх помилках. Головний тренер − єдиний авторитет для нас.
- У нашої команди ще залишився матч-відповідь у Парижі…
- Важкий буде матч. Але це футбол. Це напруження емоцій, переживань. Ми дуже серйозно налаштовуємося на гру і віримо в свої сили. Ми - єдине ціле!
