Колишній наставник "Карпат" Ігор Йовічевіч розповів про співпрацю із президентом "зелено-білих" Петром Димінським.

-  Щойно очоливши першу команду "Карпат", ви говорили: "Що б не трапилося, я буду поважати Петра Димінського". Ваша точка зору не змінилась?

- Не змінив свою думку про Димінського. Проте треба розділяти особисті та робочі стосунки. Моє особисте враження про нього ніколи не зміниться. Я знаю його дуже давно. Коли він розслаблений та знаходиться у сімейному оточенні – він дуже гарна та приємна людина. І тут наші стосунки не змінювались. Ніколи!

У роботі Димінський - впертий, жорсткий, завжди захищає свої інтереси, незручний у переговорах. І багато разів він був незрозумілим у своїх рішеннях. Це не означає, що це погано. Просто іноді ти не можеш його зрозуміти. Як власник клубу він має право приймати рішення:  подобається чи не подобається йому гра. Останнім часом він говорив, що гра “Карпат” йому не подобається, немає прогресу.

В один момент я відчув втрату його довіри. В результаті, це вплинуло на моє рішення піти. Однак, не думаю, що він сам був незадоволений грою "Карпат". Він мав певне оточення з радників, які серйозно впливають на нього. Бувало, Петро Петрович щось мені говорив, але це були вже слова інших людей, які вже говорили мені це. Правильніше сказати, слова однієї людини.

- Наскільки на ваші стосунки з Димінським впливав "фактор Юрія Дячука-Ставицького"?

- З приводу контракту я спілкувався лише з Петром Петровичем. Але з кожною розмовою змінювалось його ставлення до мене. Немов би наші стосунки змінювались. Він почав ставитись до мене прохолодно. Прикро, але сприймаю це як частину футболу. Таке буває не лише в "Карпатах". Вдячний Димінському за те, що він дав мені нагоду стати тренером.

Я віддавав усі сили, працюючи у "Карпатах". Починаючи з того часу як займався трансферами. Починаючи з придбання Лукаса Переса – ви подивіться, як він зараз грає у іспанській лізі. Один з найкращих нападників! Ми маємо бути щасливі, що цей футболіст колись грав у нас. Ця історія демонструє, наскільки важливе ставлення до футболіста. Клуб має робити все для гравця. А не ставати в позицію: "я йому даю зарплату, а він мусить грати добре". Ні! Клуб має гарно ставитись до гравця, і футболіст буде це відчувати. Вважаю, в певний момент деякі попередні тренери “Карпат” не розуміли висококласних гравців команди. З такими футболістами ми могли бути в трійці, чи мінімум у Лізі Європи, а ми - вилітали. Ставлення до самих гравців дуже важливе.