- Рана ще довго не заживе?

- Поживемо - побачимо. Виконати таку роботу і ось так закінчити шлях... Прикро. Але збірна Франції входить в еліту європейського футболу. Правда, як ви бачили, і її можна обігравати.

- Бачили. Чому не можна було грати у Парижі, як і в першому матчі?

- Нам просто не вистачило часу, щоб відновитися функціонально і психологічно. Причина - у нас немає такої кількості рівноцінних гравців, як у збірної Франції. Вони поставили півкоманди свіженьких, а ми не змогли. Не те що не змогли, просто, як я кажу, у нас їх не було.

- Після матчу ви сказали, що попереджали команду: і про те, що французи будуть діяти вкрай агресивно, і що суддівство буде не найкращим...

- Так, все це не стало для нас сюрпризом. Всі це розуміли - і гравці, і вболівальники. Але ось так все склалося... найприкріше: я бачив, що суддівство не те, що гра будується не так, як треба, але змінити нічого не міг.

- Журналісти, які працювали на матчі у Парижі, кажуть, що гравці не стали спілкуватися, деякі з футболістів не змогли стримати сліз. Хтось плакав у роздягальні?

- Не бачив. Але хлопці були дуже пригнічені.

- Рібері вийшов на цей матч злим як собака. Кусав всіх, готовий був вигризти перемогу. Які у вас враження від гравця, який є одним з головних претендентів на "Золотий м'яч"?

- Таких, як Рібері, у збірній Франції було ще 10 осіб, - вперше посміхається Фоменко. - Знали, що так буде, але протиставити такій грі могли б, якби мали більше часу на відновлення.

- Чи залишаєтеся ви головним тренером збірної України на відбірковий цикл Євро-2016?

- У мене запитували ваші колеги, чи є таке бажання. Відповів ствердно. Тепер рішення за президентом Федерації футболу України, виконкомом.