Ігор "Тополя" Мазур, очільник першого фан-руху збірної України, пригадав сумну картину під час виконання національного гімну на домашньому матчі проти Росії у вересні 1998 року.

"Дійсно, Гімн тоді не співали. Хоча серед них була частина тих, кого можна назвати справжніми фанатами України. Сергій Ковалець, Віталік Косовський – це близькі для мене хлопці, яких пам’ятаю ще з виступів за хмельницьке Поділля. Також варто назвати Олега Лужного.

Екс-форвард Шахтаря: Лужний – божевільний, він нічого не пробачав

У той час спрацьовувала "модель спортсменів". У Росії, як я вже казав, мент – націоналіст, фанат – націоналіст, футболіст – націоналіст. А у нас все по-іншому. Серед ментів та СБУшників більше траплялися прихильники СССР. Серед футболістів їх було менше, але все ж вони вважали політику "поза межами", Гімн сприймали саме як "політику", а не як демонстрацію того, що ти – спортсмен-українець. Можливо, дехто би й хотів заспівати, але його чекав осуд від партнерів: "Ти що, для картинки працюєш?"

Згодом поодинокі збірники таки почали співати. Хтось клав руку на серце. Вирішальним, переломним моментом стала агресія Росії – починаючи із Помаранчевої революції. Але про що говорити, якщо у 1998-му серед уболівальників на Олімпійському була схожа ситуація. Хтось не співав, а хтось і не знав слів Гімну", – підсумував Мазур в інтерв'ю Футбол 24.