Десятий матч Динамо за 18 днів. У попередніх 9 літніх двобоях кияни здобули 4 перемоги (дві над аматорськими командами) та одного разу поступилися. Атлетік тільки почав готуватися до нового сезону. Десята команда іспанської Прімери 2020/21 програла перший товариський матч на своїх зборах Санкт-Галлену (1:2). Водночас у команді Луческу багато збірників, які тільки нещодавно приєдналися до партнерів після відпустки. Тому говорити про якісь закономірності досі зарано. Перед стартом в УПЛ динамівців чекають ще 2 спаринги в Австрії (23 і 26 липня з Уніон Берлін та Вільяреалом відповідно).
Динамо – Атлетік: онлайн-трансляція матчу
Рідкісна можливість для Луческу, Шапаренко традиційно тішить
Добротний високий пресинг басків. Таку гру в УПЛ рідко потренуєш. Надто багато втрат від Циганкова під тиском у перші 3 хвилини. Нервує при розіграші від своїх воріт і Забарний, який у парі з Сиротою намагається активніше і сміливіше просувати м'яч. Муніаїн спочатку заробив кутовий, а потім націлено подав. Пощастило, що у Вівіана не вдався удар з 5 метрів. Перша спроба на дві команди за стартові 10 хвилин. Вербіч невдало зачепився за дальній пас. Баски миттєво розвернули атаку. Дальній удар лідера атак іспанців Беренгера – з рикошетом від захисника у стійку.
Динамо – Атлетік – 0:1 – відео гола та огляд матчу
Тимчик втратив м'яч у простій ситуацію. Шапаренко перехопив і швидко організував контрвипад. Буяльський знайшов у штрафному Де Пену, але Карлос лише заробив кутовий. Ну, хоч перший удар Динамо за 20 хвилин видало. Де Пена подав, Вербіч виграв повітря, але не більше. Шапаренко обіграв двох у центрі поля, але перевагу змарнували – Де Пену далі легко зупинили. Забарний двічі поспіль непогано підчищає у межах штрафного. Нарешті (на 42 хвилині) швидкий продуктивний вихід з-під пресингу, який дав простір попереду. Але на виході все той же банальний навіс з лівого флангу в нікуди.
Бойко – головний "плеймейкер" у першому таймі. І це досить показово. Хоча, можливо, так Луческу і задумував: вчимося на помилках минулого, аби не повторювати фіаско з Вільяреалом. Хоча загалом втілення максимум на 3 з плюсом. Більбао все нахабніше комбінує на фланзі Тимчика і Циганкова, які й попереду не вражають. Добре, що потім Сирота і Забарний майже не дозволяють зайвого.
Слабкий тайм Динамо проти команди з топ-чемпіонату, яка ще зовсім без форми. Єдиний плюс – не пропустили і майже нічого не дозволили біля своїх воріт, намагалися відпрацювати розіграші під тиском проти потенційно настільки класного суперника, що з подібними командами граєш від сили 5 матчів за сезон. Шапаренко, Забарний і Сирота на плюс. Де Пена як лідер останнього пасу сьогодні не дуже, але ще гірше виглядає Вербіч на вістрі.
Провал у 2 таймі – дорожча версія Атлетіка отримала полегшене завдання
Повністю змінилася основа киян у перерві. Бущан нервово вибиває в аут під пресингом – Атлетік від досить агресивної гри не відмовляється. Луческу бідкається і розводить руками. Схоже, має румунський наставник претензії до такого розіграшу від воротаря збірної України. Класний пас іспанців з глибини у розріз кількох ліній. Ніко Вільямс дістався воротарського, але під тиском Попова пробив слабко в руки Бущану. Знову кілька небезпечних подач Атлетіка, снаряд пару разів летить далеко від воріт.
У першому таймі опорник Андрієвський відтягувався до свого штрафного. створюючи тріо з центрбеками на початковій стадії атак. По перерві це робить не Сидорчук, а Шепелєв, тоді як капітан Динамо діє доволі високо. Іньякі Вільямс виловив м'яч на фланзі. Сидорчук необачно скинув під удар супернику, а той пробачив ударом вище. Миколенко класно нівелював пресинг Атлетіка одним пасом. Завдяки цьому ходу Жерсон отримав простір ліворуч, але змарнував перспективну атаку невдалим обіграшем. Шкурін майже не бачить м'яча, білорус ризикує не забити вперше за 4 матчі в Динамо.
Караваєв загрався на чужій половині. Атлетік організував блискавичну атаку в 3 дотики лівим флангом. Зірковий Іньякі Вільямс після пасу Інаї Лопеса забиває з-під Миколенка, підстраховка не спрацювала по всій лінії оборони. Кулач замість Шкуріна на 78-й. Атлетік у грі другим номером краще відпрацьовує установки тренера, використовуючи швидкість Вільямсів. Гол – досить справедливий. Після перерви у Динамо нічого, крім відчайдушного удару Сидорчука метрів з 40. Робота у позиційному наступі провалена. Баскам голого класу міцного середняка топ-чемпіонату вистачає, аби все перекушувати.
Якщо у першому таймі вийшли команди приблизно однієї вартості (під 64 мільйони євро за версією Трансфермаркт), то після перерви Атлетік переважав уже на 40 млн. Іспанці зіграли тонше, на контратаках, використавши слабкощі українців, які самі відкрили їм свої ворота у безглуздих набігах вперед без підстраховки. Лєднєв намагався тягнути на індивідуальних навичках, але його нещадно били по ногах. Жерсон та Антюх тотально розчарували. До Шкуріна, як і до Кулача, снаряди просто не долітали, якщо вони не відтягувалися в центр поля.
Позиційна гра розладналася остаточно. М'яч тримали більше, а суперник почав отримувати значно кращі моменти. У цьому плані повторився сценарій спарингу з Ніццою, де у 2 таймі розвалилося практично все. Як не дивно, Бойко у грі ногами під потужним тиском почувався солідніше за Бущана. Георгію діставалося від Луческу, висловлював тренер претензії і Жерсону. Від Сидорчука, Караваєва, Кендзьори і Миколенка (найбільш основних з тих, хто вийшов у 2 таймі) чекаєш значно більшого, ніж небезпечні обрізки, скидання під удари суперникам і втрати своїх гравців.
Новачки, молодь і дублери, які мали б перебувати у значно кращому тонусі, ніж збірники та суперники (Атлетік ще дуже сирий і важкий, адже до старту іспанського сезону місяць), також мало що показали. Здавалося, що Луческу замінить Жерсона, адже той традиційно легко роздавав м'ячі в гострих підходах до воріт і програвав боротьбу без бою. Однак натомість він дав Шкуріну не більше 30 хвилин. Що білорус, що Кулач на фоні захисників Атлетіка розчинилися.
Вразливе місце Динамо і погана форма збірників
Дубінчак боявся загострювати – може, в цьому й був якийсь резон. Миколенко також діяв обережніше, хоча кілька разів перспективно проривав заслону пресингу. Бо, наприклад, ось Караваєв і Тимчик праворуч брали гру на себе куди частіше, але тільки привозили цим проблеми на свої ворота, а для суперника їхні зусилля мали такий же вплив, як укус комаря. Словом, попереду матч безнадії – десь такий же, як проти Вільяреала в ЛЄ навесні. Тільки цього разу довше і якісніше протрималися в захисті завдяки молодій зв'язці Забарний/Сирота, впевненому в собі Бойку, який забирав майже все на виходах.
До певної пори працювали "конспекти" Саутгейта зі стерильним контролем, який не дуже турбував активний пресинг суперника (приємно, що молодих центрбеків та Андрієвського не знітив тиск по 5-6 людей біля штрафного Динамо). А далі почався немислимий хаос. Навіть Циганков без форми виглядає красенем на фоні такого Жерсона без натяку на концентрацію чи бажання та з нульовою ефективністю індивідуальних двобоїв. Антюх ніби не знав, що має робити на полі – людина звикла до трохи примітивніших командних організмів.
Сидорчук губився під пресом на Євро-2020 і, мабуть, вже ніколи не зможе через спокійний пас проходити агресивні набіги прокачених опонентів так, щоб вболівальники не хапалися за голову. Може, тому функцію виведення м'яча зі своєї половини в ускладнених умовах покладають зараз більше на Андрієвського та Шепелєва. Вразливі фланги вже не встигали компенсувати люди в центрі. Ну, і фактор такого завершувача, як Іньякі Вільямс. Хоча до пропущеного гола можна докопатися (а чи не було там офсайду, питають навіть деякі фанати Атлетіка), сильнішого майстра в атаці нині не було на дві команди.
Тарас Котів
