Генеральний директор "Карпат" Ігор Дедишин розповів про вибіркове правосуддя в футболі та нечесну поведінку "Шахтаря" і ФФУ.

– Клубу закидають невиконання фінансових зобов’язань. Але чи є рішення по викраденні "Шахтарем" Тараса Качараби? Чи заплатили донеччани гроші за нього? Як триває розрахунок за перехід Юрія Габовди до "Кривбаса" і "Таврії"?
– В нашій державі існує вибіркове правосуддя. Так само і в футболі. Ставлення до клубів далеко не однакове. "Кривбас", який за Габовду не розрахувався, двічі чи тричі отримував ліцензію і був допущений до чемпіонату. Те саме стосується і Таврії", яка дала гарантійного листа, що розплатиться із нами за "Кривбас". Але цього так і не трапилося, а кримчани й надалі отримували атестати.

Щодо Качараби, то у випадку, якщо це питання найближчим не вирішиться, ми подаватимемо скаргу в ФІФА. Коли Качарабі виповнилося 15 років, ми отримали право підписати з ним професійний контракт, що й зробили. Але через рік ФФУ прийняла зміни до регламенту, в яких йшлося, що футболісти-професіонали не мають права виступати в ДЮФЛ. В такий спосіб гравців позбавляли можливості два роки отримувати ігрову практику. Професійні контракти ми підписували зі збірниками різних вікових груп. Тому опинилися перед вибором – або позбавити дитину футболу, але залишити її на контракті, або розірвати з нею професійний контракт і дати їй ігрову практику. У першому випадку ми практично втрачали гравця для українського футболу, про який прогрес можна говорити, коли хлопець не грає? Ми звернулися до ФФУ, на що нам запропонували розірвати професійний контракт і підписати договір про спортивну підготовку, гарантувавши, що він прирівнюється до професійного контракту. Така угода дає право грати в ДЮФЛ. Але як тільки ми розірвали контракт, за підписання якого батьки Тараса отримали від нас гроші, ми дізналися про те, що він підписав професійний контракт з "Шахтарем".

– Схоже, схема ФФУ була спрямована на те, щоб клуби не могли втримати своїх кращих вихованців, натомість їх безперешкодно змогли переманити гранди...
– Наскільки мені відомо, "Шахтар" заплатив батькам Качараби 50 тисяч доларів. В українському футболі "Шахтар" має чітке тавро "злодія талантів". Рішення КДК у справі Качараби прийнято ще в квітні 2012 року. Попередній склад КДК, до речі, розібрався у ситуації і прийняв абсолютно правильне рішення у цьому спорі, а саме – що "Шахтар" таки спонукав Качарабу незаконно розірвати контракт з "Карпатами", і має у зв’язку з цим нести відповідальність. Ми зверталися і до новоствореної Палати з вирішення спорів ФФУ і до теперішнього КДК ФФУ з вимогами або розв’язати спір щодо визначення розміру компенсації, або спонукати в регламентний спосіб "Шахтар" до виконання і так усім зрозумілого рішення КДК. Фактично органи футбольного правосуддя класично нас "футболили" півтора року. Лише нещодавно ФК "Шахтар" заплатив 80 тисяч гривень (наголошую, розрахована відповідно до укладених документів сума, в тому числі з штрафними санкціями, має скласти майже один мільйон гривень), а Палата з вирішення спорів таки порушила провадження. Чому ФФУ не захищає наші інтереси? – це ж не має бути риторичним запитанням? А ще в мене є запитання до керівництва ФФУ: як ми можемо виграти спір в "Шахтаря", якщо членом Палати вирішення спорів Федерації є діючий штатний працівник донецького клубу – начальник юридичної служби ФК "Шахтар" Андрій Харитончук?

– 30 квітня арбітражний суд в Лозані виніс рішення про договірний матч із "Металістом". ФФУ повинна компенсувати "Карпатам" 75 тисяч швейцарських франків. Чи отримали "Карпати" кошти від Федерації?
– Не отримали. Федерація не поспішає виконувати свої зобов’язання. З такими подвійними стандартами ми стикаємося постійно.