- Ти дуже емоційно відреагував на епізод, у якому взяли участь Ярмоленко та Дишленкович. Що тебе так розізлило?

- Там було дуже серйозне зіткнення, після якого і голкіпер лежав на полі, і наш нападник. Стало навіть страшно. Звісно, це були емоції. Але хотілося, аби арбітр зупинив гру, тому що обидва гравці лежали, і ніхто ще не знав, якими для них були наслідки цього епізоду. Ось на це я і зреагував.

- Наскільки обґрунтованими були призначені пенальті на твою думку?

- Наскільки я бачив, в епізоді з другим пенальті м’яч потрапив Олександрові в плече або груди, відскочив від нього. І потім Азеведо ногами вдарився об Сашу. Як на мене, це не пенальті. Але це суддівське рішення, і вони там повинні розбиратися самі. А щодо першого пенальті, наскільки я бачив, був такий самий момент. Мабуть, контакт був. Але коментувати рішення суддів - не моя справа. Як було, так і було. Подивимось на повторах.

- Команда боролася до кінця, Ярмоленко, по суті, догравав матч "на одній нозі". Було величезне бажання перемогти?

- Так, був бойовий дух, всі виходили на поле і билися до останнього. Проти "Металіста" грали 7-8 українців, це також варто відзначити. Усі хотіли грати, всі віддавалися один за одного. Слава Богу, довели цю гру до перемоги. В Артема Кравця також судома зводила, але він відіграв весь матч на високому рівні, забив і приніс команді багато користі.