Перший сезон сеу Жозе
у "Реалі" ознаменувався 0:5 на "Камп
Ноу". Либонь, останній (з іспанськими
командами) на цій арені дав путівку у
фінал Кубка і безапеляційні 1:3, причому
гол престижу "Барселона" змогла
забити лише за хвилину до кінця зустрічі.
Два поспіль Ґран Дербі за якихось 5
днів. Після сьогоднішньої битви на "Камп
Ноу" в Кубку Короля залишився лише
один щасливий володар путівки у фінал.
А в суботу нас чекає матч чемпіонату,
вже на "Бернабеу".
Цікаво, що перший матч у Мадриді на
цьому ж етапі розіграші "Барса" з
"Реалом" вже завершували з рахунком
1:1 (голи знаменитих каталонця Бакеро та
чилійця Саморано). Було це в сезоні
1992/93. Згадка про матч-відповідь гріє
насамперед "королівські" серця,
адже пройшли далі саме столичні. "Мадрид"
зумів переграти "Гордість Каталонії"
на її полі з рахунком 1:2. На влучні
постріли Саморано та Мічела господарі
"Камп Ноу" відповіли лише голом
Мікаеля Лаудрупа, якого нині вболівальники
"вершкових" бачать одним із головних
претендентів на тренерську посаду в
"Реалі". Історія, як бачимо,
повторилась.
Тут немає що особливо додати. Матчі
між грандами іспанської Прімери,
більшість гравців яких склали усілякі
символічні збірні за підсумками 2012-го,
а провідні гравці борються за "Золотий
м'яч" не один рік, завжди проходять
на високому рівні: напруга, атмосфера
трибун та бажання будь-що перемогти.
Щоправда останній вже 4 роки благополучно
опиняється в руках лиш одного щасливчика
- Ліонеля Мессі.
Мессі, якого не було на полі. Тобто він
був, бігав, крутився, йшов у дриблінг,
падав, зіткнувся з рефері, старався, а
його блискучий обвідний удар зі штрафного
навіть можна видобути з пам'яті, якщо
дещо напружити її. Але за усіма тріумфами
Роналду потуги Ліонеля припадають
густою тінню. Нагадаємо ще раз: пенальті
Кріштіану не лише реалізував, а й заробив,
спровокувавши помилку Піке. В епізоді
з другим голом своєчасно побіг у прорив
нога в ногу з Ді Марією і добив у ворота.
Міг забивати ще, але не склалось. Роналду
провів велику, направду "королівську"
гру, довівши, що на "Камп Ноу" він
з кожним матчем тільки додає і
по-справжньому веде за собою "вершкову"
команду. Кріштіану по максимуму
використовував оперативний простір
контратак, раз по раз залишаючи ні з чим
і Пуйоля, і Піке.
Знову забив Варан. Цього разу його
високий гольовий політ відбувся
безпосередньо після подачі з кутового.
Рафаель знову, як і в першому півфіналі
команд, вразив хорошою грою "вдома",
де не дозволив Пуйолю ще в першому таймі
у схожому стрибку зрівняти рахунок. І
в достатньо молодому віці ще раз забив
"Барсі", тепер уже на такому стадіоні.
Переоцінювати досягнення не будемо,
адже суперник (особливо у другому таймі)
не зміг чинити належного опору без свого
основного керманича Тіто Віланови, але
відзначити француза варто. Варан, до
речі, тільки-но відзначився, побіг щодуху
в обійми Моурінью: ось уже хто, безсумнівно,
не відчуває жодної ворожості на адресу
португальського наставника. Їхній
короткий танок радості був одним із
найщиріших моментів зустрічі.
Моурінью без ноток ейфорії на камеру
традиційно залишив поле за кілька хвилин
до свистка рефері Ундіано Мальєнко. І
дуже ймовірно, що на "Камп Ноу"
(можливо, вже наступного сезону) він
повернеться уже як тренер якоїсь іншої
команди, з-за меж Іспанії.
