Не перемагати "Шахтар" для луцької "Волині"
вже стало неприємною традицією - ось уже рівно 10 років "хрестоносці" не
можуть здолати "гірників". Цього разу не вийшло зіграти навіть унічию.
Інакше як тренуванням "Шахтаря"
матча у Луцьку не назвеш. Підопічні
Дем'яненка, здавалось, можуть створити
чимало проблем гірникам. Можливо, про
перевагу у певних компонентах гри ніхто
не говорив, але принаймні вірити у
позитивний для лучан результат були
усі підстави.
Однак те, що ми побачили на полі -
абсолютна протилежність всім очікуванням.
І справа навіть не у якійсь надзвичайній
грі донеччан. Вони зіграли на своєму
рівні - контролюючи гру, раз у раз
створюючи непогані атаки.
Але, що робила "Волинь" у захисті?
Вона зробила там прохідний двір: Мхітарян
забив у пусті ворота, Девіч підставив
ногу після прострілу з флангу, Тейшейра,
прогулюючись у штрафному, теж без проблем
замкнув пас. Таке знущання могло й
продовжитись, якби Ілсінью чи той же
Мхітарян використали принаймні більшість
моментів, які вони мали. Щоправда, і без
цього знущань вистачало, однак різниця
в тому, що дивідендів вони не приносили.
В принципі, навіщо витрачати сили, якщо
на табло розгромні 0:4, які були здобуті
без надзусиль?
